Я Франции несла свободу,
Свободу от огня и войн,
Моей души последнею тревогу,
Я растворяла в вере, словно соль…
Я умирала сотни дней,
Для Состраданья, что безмолвно,
Страдало в мире за людей,
Предав Себя им добровольно.
Кто оценил ЕГО служенье?
Моё служенье, это меч…
Я возношу Ему моленье,
Что снял Он бремя, с моих плеч…
II
О, мой Господь… Тебя отвергли…
Отвергли … и меня…
В рассвете мартовского дня,
Я пред крестом… что люди свергли,
Чтоб оправдать грех без Тебя…
III
Меня судили судом ,,веры”,
Что угождала палачам.
А я душой узрела Храм,
Где стены так прекрасно белы…
Но приближался страшный час,
Моей разлуки с этим миром…
Я шла на это, ради вас,
Кто верен всем Небесным силам,
Того, Кто умер и воскрес,
Кто ныне рядом предо мною…
Из Рук Его возьму венец,
И успокоюсь чистотою,
Единого Источника любви……….
..........................
..........................
P.S. Жанна была казнена 30 марта 1431 года от Р.Х.
Настя:
Вера Жанны д Арк была принята в Небесную Арку... А казнили её бравые священники... Глупая какая история! Глупая в смысле как Крест Христов глуп, как Ноева Арка, которую он строил на суше... ЛЮДИ ХОХОТАЛИ! Но ИТОГ мы можем знать, если мы боимся Бога...
Написала это сообщение, поставил точку и тут же молния шарахнула в сеть, и пришлось всё перезагрузить, перепечатав по памяти......
Распечатала на стихи.ру, только вздохнула, подумав скопировать сюда и второй раз шарахнуло...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Кто верен всем Небесным силам,
Того, Кто умер и воскрес,
Кто ныне рядом предо мною…
Из Рук Его возьму венец,
И успокоюсь чистотою,
Единого Источника любви……….
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
